Ці «штучки» зникають ще до подачі — контролю немає! А запах на весь підʼїзд

Сьогодні в мене для вас така смакота, що й словами не передати! Готуватиму дуже пухкі та ароматні млинці-м’якушки — наші рідні, домашні, ніжні, як хмаринки. І найприємніше — тісто навіть не треба місити, тільки перемішати ложкою. Все просто і швидко, як ми любимо.

Інгредієнти:

  • 400 г борошна
  • 7 г сухих дріжджів
  • 30 мл олії
  • 150 мл молока теплого
  • 100 мл води
  • 1 ч. л. цукру
  • 1 ч. л. солі
  • 2 яйця
  • олія для смаження

Приготування:

У миску просіюю борошно. Додаю сухих дріжджів. Легенько перемішую і роблю в середині лунку. У цю лунку вливаю олії, теплого молока (можна просто кімнатної температури), ледь теплої води, цукру і солі. І наостанок вбиваю 1 яйце кімнатної температури. Беру звичайну ложку і починаю змішувати все до однорідної маси.

Тісто виходить густе, липке, таке, що тягнеться за ложкою. Саме так і має бути. Зверху капаю трішки олії та розподіляю її ложкою по поверхні тіста. Накриваю харчовою плівкою, роблю зверху кілька дірочок і ставлю в тепле місце, щоб підросло удвічі на 1 годину.

Через годину підходжу, тісто збільшилося в об’ємі, аж шапкою піднялося! Додаю ще 1 яйце кімнатної температури й знову гарненько вимішую ложкою 3–4 хвилини, щоб усе стало однорідним. Накриваю плівкою та залишаю ще на 20 хвилин.

Тепер можна смажити. Суміш більше не чіпаю — просто змащую руки олією, відщипую шматочки й формую м’якушки. Кидаю їх у розігріту олію.

Перевіряю температуру, занурюю дерев’яну паличку в олію — якщо навколо з’явилися бульбашки, значить, можна смажити. У мене олії в каструльці на півтора пальці від дна, діаметр — 15 см. Ставлю більший вогонь, а під час смаження зменшую, щоб гарно пропікалися.

Коли м’якушки підрум’янилися знизу, обережно перевертаю, можна навіть ложкою полити зверху гарячою олією — тоді вони ще краще піднімаються.

Готові м’якушки викладаю на тарілку, застелену паперовим рушником, щоб вбрали зайву олію. В результаті в мене вийшло 14 штук. Ох, як вони пахнуть! Пишні, м’які, такі повітряні, що аж хочеться одразу розламати. Дивлюся — а всередині аж порожньо від пухирців, як у справжнього дріжджового дива.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *